ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

Булінг у дитячому садку – міф чи реальність

1.ЗАКОН

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, ст.33)“Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

2.ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

1. При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу (цькування) батьки, законні представники дитини, вихователль, сама дитина або інші учасники освітнього процесу повідомляють про це адміністрацію закладу освіти.

2. Керівник закладу освіти отримавши заяву про випадок боулінгу (цькування) невідкладно реагує на представлені факти:

2.1. Приймає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2.2. Наказом по закладу освіти створює комісію з розгляду випадку булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вжиття відповідних заходів реагування.

3. Результати службового розслідування викладаються в акті.

4. У разі підтвердження факту булінгу (цькування), адміністрація закладу освіти повідомляє відділ поліції та службу у справах дітей.

5. Рішення комісії реєструється в окремому журналі та доводиться до відома постраждалого.

6. Адміністрація закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учасникам освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

3.​ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ:

• Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи – штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
• Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб – штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
• Якщо булінг (цькування) вчинить неповнолітній від 14 до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
• Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.

4.

НАКАЗ

23.12.2022 року       № 160

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ БУЛІНГУ В ЗДО №4

Відповідно до абзацу дев’ятого частини першої статті 64 Закону України «Про   освіту», згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630 зі змінами, наказу МОН України «Про затвердження плану заходів спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладах освіти» від 26.02.2020 року №293 та з метою створення безпечного освітнього середовища в ЗДО№4,

НАКАЗУЮ:

1.Затвердити план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ЗДО.

2.Забезпечити виконання затвердженого цим наказом плану заходів.

3.Створити комісію по розгляду випадків булінгу (цькування) в ЗДО у складі:

Наталія КАРАШЕВИЧ- директора ЗДО;

Інна КРАВЧУК – вихователя-методиста;

Анастасія КОНОНЧУК – практичного психолога.

4.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

 5.ПЛАН ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ)В ЗДО №4 НА 2022/2023н.р.

додаток до Наказу 23.12.2022 № 160

№ з/п	Заходи		Термін виконання		Відповідальний		Відмітка про виконання
Нормативно-правове та інформаційне забезпечення попередження насильства та булінгу
1		Підготовка наказу «Про запобігання булінгу (цькування) у ЗДО №4»		Грудень		Директор ЗДО
3		Наради з різними категоріями працівників з питань профілактики булінгу (цькування): педагогічний персонал; технічний персонал.		грудень		Вихователь- методист
4		Організація механізмів звернення та встановлення інформаційної скриньки для повідомлень про випадки булінгу (цькування)		січень		Практичний психолог
5		Оновлення розділу про профілактику булінгу (цькування) і розміщення інформації на сайті закладу освіти		січень -лютий		Відповідальний за роботу сайту
6		Оновлення інформації на тематичному стенді в головному приміщенні		Протягом навчального року		Вихователь- методист
Робота з педагогами та іншими працівниками закладу освіти
7		Проведення навчального семінару для вихователів щодо запобігання булінгу (цькування)		січень		Вихователь- методист
8’		Інструктивні наради з питань профілактики булінгу (цькування) з технічним персоналом		березень		Директор ЗДО
9		Тренінг для педагогів щодо запобігання булінгу (цькування) у закладі освіти		лютий		Практичний психолог

10	Консультування вихователів практичним психологом з проблемних ситуацій	Протягом навчального року	Практичний психолог
Робота з вихованцями
11	Проведення занять з розвитку навичок спілкування та мирного вирішення конфліктів	Протягом навчального року	Вихователі
12	Імітаційна гра для старших дошкільників «Якщо тебе ображають»	грудень	Вихователі старших груп №4,5
13	Тиждень толерантності	Лютий	Педагоги
14	День відкритих дверей у практичного психолога	Квітень	Практичний психолог
Робота з батьками
15	Тематичні загальні батьківські збори	березень	Адміністрація
16	Підготовка пам’ятки для батьків про порядок реагування та способи повідомлення про випадки булінгу (цькування) щодо дітей, заходи захисту та надання допомоги дітям	Грудень	Вихователь- методист
17	Тематичні батьківські збори в групах	Січень	Вихователі
18	Проведення консультацій психолога з питань взаємин батьків з дітьми	Протягом навчального року	Практичний психолог
19	Консультування батьків щодо захисту прав та інтересів дітей	1 раз на місяць	Вихователь- методист Практичний психолог
Моніторинг освітнього середовища закладу освіти
20	Самооцінка закладу освіти за показниками безпеки, комфортності, інклюзивності	2 рази на рік *	Адміністрація закладу, колектив закладу
21	Анкетування батьків про безпеку в ЗДО	Грудень	Вихователі
22	Діагностика стосунків у закладі освіти. Анкетування педагогів	Березень	Практичний психолог

5.ДІЯЛЬНІСТЬ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ БУЛІНГУ.

Принципи організації роботи у закладі дошкільної освіти.

Психолого-педагогічна діяльність, спрямована на профілактику і подолання боулінгу організовується з урахуванням інтересів вихованців та залученням усіх учасників освітнього процесу: адміністрації, педагогів, вихованців і батьків.

Перший етап протидії насиллю у навчальному закладі – організація ефективної роботи вихователя, щодо запобігання булінгу.

Другий етап– здійснення заходів, спрямованих безпосередньо проти булінгу. Ці заходи реалізуються лише після успішного налагодження стосунків між вихователями та вихованцями. Отже, робота з подолання булінгу складається з: профілактичної роботи з вихованцями; роботи з батьками; надання спеціальної допомоги учасникам булінгу. Однією з можливих форм роботи, що спрямована на профілактику насильства у навчальному закладі, може бути арт-терапія, вивчення літературних творів, розгляд ілюстрацій, інсценування,художньо-продуктивна діяльність, моделювання альтернативного варіанту розвитку подій.

1. Після того, як Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

2. Особи, визнані причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3. Директор закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

4. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий (чи його/її представник) не згодний з рішенням Комісії, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що має повідомити директора закладу.

5. Потерпілий чи його/її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служби у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування), попередивши про звернення директора ЗДО.

6. Якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (сварка чи конфлікт був одноразовим випадком), питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу учасниками освітнього процесу.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?

– Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;

– Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона).

Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР?

– Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;

– Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність;

– Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;

– Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;

– Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

 

Булінг – це будь-яка агресивна поведінка однієї людини чи групи людей, які не є родичами жертви, що повторюється неодноразово або має очевидні передумови для повторення.

Булінг– це залякування, фізичний або психологічний терор, спрямований на те, щоб викликати в іншого страх і тим самим підпорядкувати його собі. Булінг- це регулярна негативна поведінка одного працівника по відношенню до іншого або до цілої групи його колег,або однієї дитини до іншої. Він включає різні прискіпування через дрібниці, часто зовсім необґрунтовані, негативну оцінку роботи або відмова від будь-якої оцінки, прагнення ізолювати працівника або групи працівників від інших, розпускання брудних чуток. На наш погляд, всі ці визначення у повному обсязі виражають сутність булінгу, а висвітлюють лише

деякі його аспекти. Ми прийшли до висновку, що булінгом можна вважати умисне, що не спрямоване на самозахист і не санкціоноване нормативно-правовими актами держави,тривале ( або таке, що повторюється) фізичне або психологічне насильство з боку індивіда або групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) до індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою. Булінг (bullying, від анг. Bully– хуліган, забіяка, задира, грубіян) визначається як

утиск, дискримінація, цькування. Визначають булінг як тривалий процес свідомого фізичного і /або психологічного жорстокого ставлення, з боку одної особи або окремої групи до інших.

Види булінгу: фізичний, вербальний, прихований.

Фізичний булінг проявляється у вигляді таких дій, як удари, підніжки, щипки. Цей вид насильства більш характерний для хлопчиків, які частіше схильні до прояву фізичної агресії.

Вербальний (психологічний): образи, погрози, непристойні епітети соціального,

расистського, релігійного характеру або інші принизливі висловлювання щодо жертви.

Прихований булінг не завжди легко розпізнати. Це поширення пліток, брехня або звинувачення, спрямовані на те, щоб зруйнувати або похитнути соціальні зв’язки людини.

Цей вид булінгу більш характерний для дівчат. Вважається, що вони оцінюють соціальні взаємини як пріоритетні, тому їх агресія більше спрямована на соціальне ізолювання жертви.

Незважаючи на різноманітність форм булінгу, всі вони мають загальні характерні риси: упередженість і агресивність дій, спрямованих проти жертви; дисбаланс статусів кривдника і жертви, який може проявлятися у різному соціальному становищі, фізичних, фізіологічних,фінансових можливостях, культурній, релігійній або расовій належності; розуміння ймовірності повторення таких ситуацій; гостра емоційна реакція жертви на прояви булінгу.

Типи булінгу пов’язані з соціальним статусом жертви: аутсайдерство вихованця у закладі дошкільної освіти проявляється актами насильства або цькування, а також її неприйняттям та ігноруванням.Умілий провокатор постарається інтерпретувати негативно будь-яку реакцію. Якщо жертва залишиться пасивною, то буде звинувачена в небажанні відповідати. Якщо жертва відповість, то відповідь буде перекривлено і оголошено хамством або брехнею. Таким чином, створюється привід для нового обвинувачення. Наступного разу, під час зустрічі з жертвою, провокатор використовує привід знову, і жертва опиняється у пастці. Отже, механізмом втягування є провокація, особливо, якщо йдеться про фізичну форму цькування і вербальних переслідувань. Цей прийом може використовуватись і для обґрунтування ізоляції людини.

Ініціаторами цькування також можуть бути такі діти, які:

– мріють бути лідерами у групі;

– бажають перебувати у центрі уваги; впевнені у своїй перевазі над жертвою;

– не визнають компромісів;

– агресивні, які самостверджується у цькуванні жертви; мають слабкий рівень

самоконтролю.

«Спільники» булерів найчастіше такі діти, які:

– бояться бути на місці жертви; цінують свої відносини з лідером;

– не вміють співпереживати і співчувати іншим; не мають власної ініціативи;

– сприймають цькування як розвагу;

– мають жорстоких батьків;

– виховуються у неблагополучних сім’ях й відчули насильство від старших членів родини.

Необхідно підкреслити, що будь-яка дитина може стати об’єктом для насильницьких дій.

Також жертвами булінгу можуть стати діти, які:

• вірять, що заслуговують ролі жертви, і пасивно очікують насильства від переслідувачів;
• страждають від самотності;
• походять із соціально-неблагополучних сімей; зазнають фізичного насильства вдома;
• страждають відкомплексу неповноцінності;
• не вірять, що педагоги їх захистять;
• не вважають себе значущою частиною свого колективу.

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в ЗДО №4 Рівненської міської ради”

Відповідно до Закону України « Про освіту» (розділ І, ст. 25, 26) керівник закладу дошкільної освіти:
– здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
– розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
– сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;
– забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
– розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вихователю, психологу.
Окрім цього, батьки можуть звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Слід запам’ятати:

1. Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
   2. Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
   3. Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
   4. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
   5. Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
   7. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.